Пекло сонця палить місто
Подих спеки нищить тіло –
Очі в крові, руки білі.
Я на Захід їду...

Шпилі церкви зустрічають,
Вулиці з каміння,
Шелестить "Високий Замок"
Личаківське до себе манить.

Місяц полум’ям палає
Йду дорогою скорботи
Моє сердце холодіє
Віднімає ноги

Мури звуть в давні століття
В страшні роки лихоліття
Горді постатті воскресли
Радість й біль вони принесли
Ааааааа!
Галицька земле!
Ааааааа!
Місто Лева!

Темний подих прохолоди,
Де людськая плоть зігнила.
Смерті царство тихе, миле,
Тут печаль мене зігріла.

Сплять в землі сини країни,
Що їй славу здобували,
А вона уся в руїнах.
Та невже се було марно.

Янівський цвинтар стогне
Сплюндровані могили
Січові Стрільці постануть
І знову буде битва!

Старе місто вниз по сходах
Мертве місто – стримуй подих
Не настане світлий ранок
Поки смерті буде танок!