Той чоловік був дуже славетний
В родині, праці та житті.
Нам буде його дуже не вистачати.
Підходьте рідні та близькі.

Як би мені крила,
Крила, як в орла,
Я б до гори злинув
Геть, за небокрай!
Олрай!

В небі – небокраї
Я б не сумував,
Гаї, водограї
Оком озирав!
Олрай!

Ногами гуп, гуп, гупаю по грунту,
А далі стоп стопи, будемо копать.
По-перше геть дерен, заступа погострить,
Розміри знять з тіла. Хай йому буде.
Е-е-ей!

А Гена луп, луп, лупає очима,
Відразу видно: зелений ще новак.
Могила от-от буде вже готова.
Гроба поклав, та й годі, закидай.
А-а-ай!

Є в людини мрія,
Небо є в орла!
Щоб нам пощастило.
Гена, наливай!
Олрай!

Але геть нам годі,
Гибельна земля!
Злину я поволі!
Другу наливай!
Олрай!