Зимою
Все буде зовсім інакше
З тобою
Ми зав’язались руками
І пальці
Переплелися корінням
Волоссям
Ми сплутались майже на віки
Ти майже не чуєш
Я майже не бачу
І тихо танцює
Заметіль по кімнаті
І сонні будинки
Рипіли дверима
І сніг без упину
Вкривав твоє тіло
Зимою
Кричати буде вже пізно
Я коло
Яким ти постійно ходила
А крила
Ми стерли їх об бруківку
І серце
Стискається в такт аж до крику
Ти майже не чуєш
Я майже не бачу
І тихо танцює
Заметіль по кімнаті
І сонні будинки
Рипіли дверима
І сніг без упину
Вкривав твоє тіло
Зимою
Розкаркались чорні дерева
А ми спали
І тільки вікон білі портрети
Як дивно
Нічого не пам’ятаю
Зимою
Ми станем зимою я знаю
Зимою...