Бісова сила мене полюбила,
Бісова сила в хату залетіла,
Поруч сідає, спати заважає,
Манить рукою, кличе за собою:
"Гей, полетіли, гей, полетіли,
Гей, полетіли разом і зі мною."

Другої ночі спати я не хочу,
Знов тая сила у вікно влетіла,
В ліжко лягає, мене обіймає,
Ніжно лоскоче, на вухо шепоче:
"Дай, поцілую, дай, поцілую,
Дай, поцілую хоч один разочок."

Бісова сила мені дуже мила,
Я тую силу майже полюбила,
Тож, не втерпіла, як таке є діло,
На третю ночку скинула сорочку.
Ой полетіла, ой полетіла,
Ой полетіла куди не ходила!

Бісова сила мене полонила,
Три дні тримала, та не відпускала.
Три ночі не спала,
З ліжка не вставала.
Якби я знала, все б життя літала...
Ой політала, ой політала,
Ой політала – з ліжка не вставала!
Ой політала, ой політала,
Ой політала – такого не знала!