Неначе чорний птах,
Землю покриває,
І на обличчях дивний страх
І брат у брата вже ціляє.

І в ненароджених дітей,
В надію, що плили роками,
На наш народ,
Смерть нашими руками.

Іще одна сім’я
Від краю і до краю,
Навіщо ж там своїх дітей
Дітьми моїми хтось лякає?

Очніться від люті, і від сну,
Погляньте на свою вкраїну,
Сліпими зранена дітьми,
Розп’ята мати Україна.