0
0

Два кольори Віктор Павлік

AmЯк я малим зDmбирався навAmесні
ІтDmи у свCіт незнFаними шляхEами.
СорDmочку мGати вCишила менAmі,
ЧервDmоними і чAmорними,
ЧервDmоними і чEорними ниткAmами.

Два кAmольори мої два кольорDmи 
ОбG7а на полотні, в душFі моїй обA7а.
Два кDmольори моG7ї два кольорCи:   Am  
ЧервFоне то любAmов, а чB7орнеE7 то журбAmа.

Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги.
Переплелись як мамине шиття
Мої сумні і радісні дороги.

Мені війнула в очі сивина
Та я нічого не везу додому,
Лиш згорточок старого полотна
І вишите моє життя на ньому.

Оцінити цей розбір
Внески:
Валерій
Валерій
anonim