Там на балю Ветиранів, кужди зна тих панів,
Бо там шо неділи забави кипіли.
А кумітит за вступ бере та й сорок галєрів,
Кужди призна щиро, жи варт, жи варт.
А музичка іну, ану, а музичка гра,
Бо при тій музичці гості бавлюсі весело.
Все їдно, чи то є хлопска, чи то дамска єст,
Аби тілько грала фест а фест.
Панна Юзя при буфеті купу грошей трати:
Три колєйки пива фраїрови плати.
Вона йому шури – мури: шницлі є в братрурі (духовці),
Ружні конфітури, лиш прийди.
До столика панни Басі
Мутуровий (моторовий, водій трамваю) пхасі:
"Чи м’я панна хоче, прошу панни я сі.
Дай ми, панно, хоць надію!", "Я сі з пана смію,
пан не при кулєї, та й вже, та й вже".
А в буфеті якась п’явка лиш робе, шо дзявка:
"Най ми пан не кива, а став ту три пива!"
Ти ду него ані слова, най ті Бог захова,
Бо він з Кліпарова, гість є гість.
Під стіною якийсь фраїр в козака сі бави,
Кастет ма в кишені, а ніж у рукаві.
Ти ду него ані слова, най ті Бог захова,
Бо він з Личакова, гість є гість.
Опівночі сі з’явили якісь два цивіля,
Морди подряпані, косми, як бадилє.
Ніц нікому не вповіли, тілько морди били,
І так ся бавили цілу ніч.