Наше життя – слід на воді,
Іскри, що в небо летять;
Жарко горить маковий цвіт,
Він не повинен згасать.
Підніми повільно руку,
Відпусти себе на волю,
І тебе заступлять маки
Пурпуровою стіною.
Підніми висoко руку,
Відпусти себе на волю,
І тебе заступлять маки
Пурпуровою стіною.

Тут летять непотрібні газети,
Вітер виє в спальних районах,
І гризуть бездомні собаки
Те, що ми вважали за прапор.
Це віщує нечувану бурю,
Хлопці б’ють чужинські реклами,
І продажні теленовини
Кажуть всім, що повстали маки.

Маки – квіти, вільні діти,
Ти не дай їх зловити.

Ці сліди на воді розтануть,
Іскри згаснуть у небі нічному,
І настануть часи останні,
І собаки прийдуть по тебе.
Подивись на червоні маки,
І не дай себе легко взяти,
Бо коли тебе хочуть взути,
То тоді ти мусиш стріляти.

Підніми висoко руку,
Відпусти себе на волю,
І тебе заступлять маки
Пурпуровою стіною.

Маки – квіти, вільні діти,
Ти не дай їх зловити.