Утоптана да й стежечка
В саду до двора.
Там Надія винограду
Да й стерегла.

Да й стерегла.
Стережучи винограду,
Да й заснула.

Да й заснула.
Прийшов її да батечко,
Вона ж не чула.

Вона не чула.
– Вставай, вставай, дитя моє,
Годі тобі спать.

Годі тобі спать.
Приїхали до нас гості,
Гості гостювать.

Гості гостювать.
Да й хочуть же да й Надію
З собою узять.