Що в суботоньку рано,
Що в суботоньку рано
Там синєє та море грало.

Там море грало.
Там синєє море грало,
Там Манечка та потопала.

Та потопала.
Там Манечка та потопала,
Красу в морі та покидала.

Та покидала.
Красу в морі та покидала,
Ой ще й на батенька гукала.

Ой та й гукала:
– Ой батеньку ти ріднесенький,
Не дай мені та загинути.

Та загинути.
Не дай мені та загинути,
Краси в морі та покинути.

Та покинути.
А батенько – до бережечка:
– Нема човна, ні веселечка.

Ні веселечка.
Нема човна, ні веселечка,
Ні дитяти, мого сердечка.