Прошу вас, музики, гарно ми заграти,
Бо я йду до столу, буду дарувати.

Дарую ти, сестро, на білім підмиску,
Щоб ти Бог дав штири хлопці, п’яту – дівчиниску.

На нашім городі зацвіли порічки,
В нашої матусі було три сестрички.

Не журіться, сестри, якось воно буде,
Пройде рочок, другий, заберуть вас люди.

Піде рік за роком, літо за літами,
Заберуть вас люди від рідної мами.

Ой летіли бджоли з далекого рою,
Має сестра мужа з хорошого роду.

Келишок з кришталю, горілка зі Львова,
Йду до тебе, сестро, бувай ми здорова.

А тебе, Івасю, та буду просити,
Щоби не дозволив мені сестри бити.

Бо моя сестриця має карі очі,
Щоби не плакала ані вдень, ні вночі.

Щоби не плакала, щоби не ридала,
Як бідна дівчина, що навік пропала.

Як будеш, сестрице, матір доглядати,
Буде тобі мати снідання давати.

Як будеш ти, сестро, горою, горою,
Наведе тя ненька бідою, бідою.

То прошу тя, сестро, батьків шанувати,
То буде ти Господь щастя посилати.

Щастя посилати і многії літа,
Прошу вас заграти "Многі, благі літа!".

Я до вас, музики, більше не підходжу,
Буду ся женити, подарую рожу.