Ой зозуле сивенька,
Та й не літай раненько.

Та й не літай раненько,
Та й не куй жалібненько.

– Ой як мені рано не літати,
Жалібненько та не кувати?

Одне одним зозуля мала,
Ой та й те утіряла.

Посадила на щасливім місці,
Налетіло соколів двісті.

Налетіло соколів двісті,
Взяли моє зозуля з місця.

Взяли моє зозуля з місця,
Та й взяли його, взяли.

Та взяли його, взяли,
Соловейку й віддали.

– Ой ти, мати, старенька,
Та й не вставай раненько.

Та й не вставай раненько,
Та й не плач жалібненько.

– Ой як мені рано не вставати,
Жалібненько та не плакати?

Одним одну та донечку мала,
Та й ту потіряла.

Посадила на щасливім місці,
Наїхало та бояр двісті.

Наїхало та бояр двісті,
Взяли моє та дитя з місця.

Взяли моє та дитя з місця,
Та взяли його, взяли.

Та взяли його, взяли,
Та Іваньку віддали.