На вгороді та й вишенька, за вгородом дві.
Та й зацвіли білим цвітом ще й обидві.

Та й зацвіли білим цвітом ще й обидві.
Туда ж ішла та й Олючка з дружечками.

Туда ж ішла та й Олючка з дружечками,
Та за нею та й Колючка з боярами.

– Постой, постой, та й Олючка, тепер ти моя.
Вона стала, отгадала, що я й не твоя.

Що я й в батька паніночка, а ти собі пан.
Шукай собі красавицю такую, як сам.

– Я виходив, я й виїздив усі города,
Та й не знайшов красавиці, як ти, молода.

Я й виходив, я й виїздив городочків сім,
Та й завернув коняченько до тебе зовсім.