Коло мої хати
Зацвіли блавати,
Хтіли мене мати
Восени віддати.

А мати хотіли,
А я не хотіла.
Прийшли старостоньки,
Я їм відповіла:

"Не косіть травичку,
Бо ще зелененька.
Не віддавай, мати,
Бо-м ще молоденька".

"Зачекай, сестричко,
Ще не віддавай си,
На городі ружа –
Урви, заквітчай си.

На городі ружа
Та ще й барвіночок;
Подівоч, сестричко,
Ще хоч один рочок!"

"Я би-м си, сестрички,
Ще й не віддавала,
Якби ми сусіда
Літ не рахувала.

Одна каже – тридцять,
Друга каже – двадцять,
А мені, по правді,
Лишень вісімнадцять.

Сестрички, сестрички,
Отости ми звели,
Щости мою косу
Навіки розплели.

Єкісти розплели,
Назад заплетіте,
Та най я си вийду
Поміж людські діти".