Щоб ніхто не старів Василь Дунець (Я ще не все сказав)

Текст пісні

  • Текст пісні Станіслав
Невже моя бабця старенькою стане колись?
В це важко повірити, дуже красива вона,
Добро у ній з мудрістю, наче коріння злились,
В бабусі моєї назавжди у серці весна.
В бабусі моєї назавжди у серці весна.

Невже посивіє і мій дорогенький дідусь?
Як може це статися, у нього ж душа молода..
Я навіть на день залишитись без нього боюсь,
Бо гріє мене його рідна, свята теплота.
Бо гріє мене його рідна, свята теплота.

Невже моїх маму і тата здолають роки,
І зміняться рідні обличчя із часом стрімким?
Погляньте, які молоденькі у мене батьки,
Під силу усе подолати батькам отаким!
Під силу усе подолати батькам отаким!

А щоби вони не старіли, скажу вам усім,
Я їх не засмучу віднині ніколи нічим,
Лиш щастям, повагою сповнений буде наш дім,
Щоб кожен у ньому завжди почувавсь молодим.
Лиш щастям, повагою сповнений буде наш дім,
Щоб кожен у ньому завжди почувавсь молодим.
Щоб кожен у ньому завжди почувавсь молодим.

Оцінити цей розбір
Внески:
Станіслав
Станіслав
anonim

Найпопулярніші пісні Василь Дунець (Я ще не все сказав)