Тебе зустрів случайно, ти їхала в трамваї –
І від краси такої аж зомлів.
Від погляду твого у жар мене кидає,
Не стримався, талончик твій зубами прокусив.
А надворі весна була, навколо все буяло,
А я замерз від щастя, спантеличений стояв,
Хоч три зупинки нам було замало,
Я не хотів прощатись і услід тобі сказав:

Приспів:
Красива, як весна! Розумна, як Афіна!
Тебе я полюбив одразу й назавжди!
Зашкалюють в крові у мене ендорфіни! (весь куплет – 2)

Ну все, збулися мрії – я разом із тобою
На острові безлюднім, тепер ти не втечеш.
Все б було харошо, та задзвонив мобільний –
І зруйнував мій сон, розбив всі мрії вщент!

Приспів (2)