CТікає день, щEmасливий сон
ГолAmубить нас п'янкFим туманом,
БерCе назавжди Emу полон,
КидAmає в прірву, Fу нірвану.

І ось серед нічних ланів
З'являється вона покірно.
Від неї лине подих снів,
Коли вона танцює з вітром.

Приспів:
   ТCа, що танцEmює з вітром,
   ТAmа, що летFить за ним,
   ТCа, що танцEmює з вітром,
   ТAmам, де немFа води.

На очі впаде срібний пил,
Вона як пробіжить по небу,
Накриють трави пишний стіл,
Та тільки їй цього не треба.

Вона летить до берегів,
Вітається привітно з вітром,
Вмирає в росах тих років,
Бо там вона танцює з вітром.

Приспів.