Несуть води звір-потоки
По Карпатах синьооких,
Мов цимбалів струни срібні
Дзвінко грають, виграють:
Зелен-свічки – то смерічки,
Буки, клени золоті –
Осінь вересом молодить
Жовтня пустоші, гаї.

Не питай, де врода кане,
Як зима на землю згряне –
У Карпатах, в сонце-горах,
Завше квітнуча весна:
Білий сніг – то цвіт вишневий,
Діамантом сяє лід,
Хуртовини, заметілі –
Зіркопадів весел-сміх.

В лісових чарівних шатах,
У зелених рай-Карпатах,
Витанцьовують, співають
Гуцулочки файні, йой!
Пісня пісню доганяє,
Їх стрічає сонця цвіт,
Коломийка – танець вітру –
Не вгаває на весь світ!