Звечора плаче, зранку сміється
Сонце червоне, сонце, як мак, –
Хвиля до берега знову приб’ється,
Тільки скажи мені: "Так!"

Ген, за снігами, синії гори,
Ген, за садами, квітне вже мак –
Доля всміхнеться, згине все горе,
Тільки скажи мені: "Так!"

Любо любити, хочеться жити,
В полі збирати квітнучий мак –
Стигнуче жито треба косити,
Тільки скажи мені: "Так!"

Звечора плаче, зранку сміється
Сонце червоне, сонце, як мак, –
Хвиля до берега знову приб’ється,
Тільки скажи мені: "Так!"