І знову доля обманула –
У долі очі голубі,
Її усмішка промайнула
І загубилася в юрбі.

Стою на вулиці широкій,
А мимо – люди і авто,
Серед людей я одинокий,
Але щасливий, як ніхто!

Я щасливий, бо я маю –
Маю в небі журавля,
Я щасливий, бо кохаю, –
Ти одна – любов моя!

Багато є очей жіночих:
Блакитних, синіх, голубих,
Але єдині в снах щоночі,
Що вмить одну їх полюбив!

Дивлюся я на перехожих,
Вже вечір вистелив рядно,
І дошкуляє мені холод,
А я щасливий все одно!