Там у полі верба, під вербою вода,
Гей, там дівчина рано воду брала, дівчина молода.

На доріжку глядить, аж доріжка кипить,
Гей, там то їдуть стрільці січовії на конях вороних.

А оден з них під’їжджа, до дівчини морга:
– Гей ти, дівчино, мила чорнобрива, напій ж ми коня.

– Не великий ти пан, та напій собі сам,
Гей зимна роса, а дівчина боса, ніженьки зросить собі.

– Я по світу блукав, на Вкраїні бував,
Гей, ще-м такої гордої дівчини у вічі не видав.

Ой у полі верба, під вербою вода,
Гей, там дівчина рано воду брала, дівчина молода.