Ой на горі на високій пшениця хвилює,
Б’ються стрільці, стрільці на Маківці, аж ся світ дивує.

Там Олена Степанівна з хлопцями воює,
Б’ються стрільці, стрільці на Маківці, вона бандажує.

Бандажує, завиває всі стрілецькі рани,
Добра була Ольга Степанівна, ще краща від мами.

Добра була стара мати, що нас породила,
А ще краща Ольга Степанівна, що край боронила.

Ой на горі на високій зрубали калину,
Спускаються січовії стрільці з гори на долину.

Як спустились на долину, поставали в лави,
І всі разом, разом закричали: "Україні слава!"