В моєму рідному селі – мене любили, знали, поважали.
Там на "йоніці" я грав – мені усі завжди аплодували.
І ось зібрався я й поїхав вже нарешті до столиці.
Бо прочитав в журналі модному, що там живуть великі птиці.

Приспів:
А у столиці (у столиці), у столиці (у столиці)
Гарні вулиці і парки де гуляють молодиці
У столиці (у столиці), у столиці (у столиці)
Люди й гроші, всі хороші, посміхаються щомиті.

Мене там вразила мова – вона є щиро Українська,
там ніде ти не почуєш, щоби хтось казав щось на Російській.
На зустріч ти ідеш, і люди посміхаються,
спитай у них дорогу – і ніхто не налякається.
Манери, виховання – все на вищому рівні,
а я бовдур неотесаний, з якоїсь підверітні.
З першу сяду на метро – нехай мене там побачать,
шукав в вагоні кондуктора і знову невдача.

Приспів:
А у столиці (у столиці), у столиці (у столиці)
Гарні вулиці і парки де гуляють молодиці
У столиці (у столиці), у столиці (у столиці)
Люди й гроші, всі хороші, всі царевичі й цариці.

А я з провінції, а я з провінції, я я з провінції...

Асиміляція – страшна річ, я не став її жертвою.
І себе не спаплюжив – я є людиною відвертою.
Мене навчили тут культури, мови та літератури,
як вести себе на людях, бути стильним без халтури.
Я вже модний, я столичний, нас таких тут – три мільйони.
Лицемірство та брехня – це провінційні забубони.

Приспів:
А у столиці (у столиці), у столиці (у столиці)
Гарні вулиці і парки де гуляють молодиці
У столиці (у столиці), у столиці (у столиці)
Люди й гроші, всі хороші, посміхаються щомиті.
А у столиці (у столиці), у столиці (у столиці)
Гарні вулиці і парки де гуляють молодиці
У столиці (у столиці), у столиці (у столиці)
Люди й гроші, всі хороші, всі царевичі й цариці.