0
0

Мовчати Скрябін




Давай вAmиключим свiтло i будGем мовчатиDm7   
Про тAmо що не можна словамGи сказатиF.
Не мAmожна писати не можливGо зiгратиDm7   
А тAmiльки мовчати, тихенGько мовчатиF.
     ДавAmай мовчати про то Gщо дiвчатDm7а  
     Не вмAmiють сховати, не Gможуть спати.F 
     ДавAmай про мене i про тебеG мовчатиDm7,  
     МовчAmати аж поки не захочGем кричатиF.

AmМiсяць впав темGно в кiмнатiDm7,  
Як дAmобре шо ти навчиласGь мовчати F 
Про Amто що нiколи не змогла Gби збрехатиDm7,  
Про Amто що нiколи менi Gне спитатиFсь.
     Ми бAmудем з тобою у лiжGку лежатиDm7,  
     ЛежAmати як снiг водоюG стiкатиF,
     Ми Amбудемо жадно свої сльозGи ковтатDm7и, 
     А з Amними слова якихG не сказати.F 

ДавAmай помовчу тобi просGто на вушDm7ко,
ХолAmодною стала чаєGва кружкаF,
А Amми ще маєм про що GпомовчатиDm7,  
А Amми ще маєм про що Gполежати.F 
     Як свAmiтло проб'ється через нашGi шторDm7и  
     Ми знAmову з тобою як снiгG заговориFм,
     А пAmоки ще темно є в нашGiй кiмнатDm7i  
     ДавAmай з тобою будем простGо...  F 




Оцінити цей розбір
Внески:
Ірина
Ірина
anonim