0
0

100 годин Скрябін



Так приємно нA#абирати висCbоту,
Відриватися віGд злої землFmі,
Я за руку тебA#е візьму відвеCbду,
Там де ти ще не бGула напевFmно.
Тут на хмарах всеA# інакше ніж вCbнизу,
Наше ліжко то Gє наше небFmо,
Хочу сто годин з тA#обою і ще оCbдну,
То на разі вся Gмоя потребаA#

ПосміхFmнися несмілоCb
РоздяGгни свою душуA#
ПокажиFm своє тіло, Cb  
О-о-оG-о-о-о.

Ми з тобою знов запалим той вогонь,
Що ніколи вже незагасне,
І відкриєм карти своїх долонь,
Хай між нами завжди буде ясно.

Твою власну географію складну,
Я хотів би вивчити напам'ять,
Тільки сто годин з тобою і ще одну,
Наркоманом твого тіла став я.

ПосміхFmнися несмілоCb
РоздяGгни свою душуA#
ПокажиFm своє тіло, Cb  
О-о-оG-о-о-о.Fm  

Дай меніB сто годиBmн, і щFmе одну,
Тільки сBто годиBmн, і щеFm одну.    A#  

A# Fm Cb G
A# Fm Cb G

Посміхнися несміло,
Роздягни свою душу,
Покажи своє тіло,
О-о-о-о-о-о.


Оцінити цей розбір
Внески:
Маргарита
Маргарита
anonim