Виходила я в пустелю,
Напувала ноги сонцем,
Смуток мешкав на березі,
Що гойдалась за віконцем.

Снідала піском і вітром,
Плакала, не чула древа,
Опадало листя з неба,
Я ловила та й не треба.

Припадала до криниці,
Гріла у руках вугілля,
Сіяла журбу-пшеницю,
А збирала божевілля.

Виходила я в пустелю
Та й спалила ноги сонцем,
Загубила свою стелю
І розбилося віконце...