Як мені прийдеться вмерти,
Жертвувати для краю,
Будь ласка, поховайте
Мене в зеленому гаю.

Лиш у гаю поховайте,
Щоб деколи весною
Хоч пташка заспівала
Тужну пісню наді мною.

Потім висипте могилу,
Хрест високий вкопайте,
На хрест прибийте дошку
І на ній слова подайте:

"Тут січовик спочиває,
Що з горячой любови
В боротьбі за Україну
Не зносив тяжкі окови".

Це сказав, на небо глянув,
Шепнув "Боже" ледве чутно,
В Божі руки віддав душу –
Кругом стало тихо, смутно.

А його могилу нині
Звеселяють пташки співом,
А ти, друже, як там будеш,
Змов "Богородице Діво".