Я пам’ятаю тії слова,
Як ми прощалися колись,
Ти відійшов в повстанські лави
І ми з тобою розійшлись.

На плече кинув автомата,
Стиснув свій стан ти поясом...
І ти вже був ген-ген далеко –
Пестила тебе поглядом.

Тебе нема, а я скучаю.
Коли до мене ти прийдеш?
Тебе щодня я виглядаю.
Коли побіду принесеш?