Там, під Львівським замком
Старий дуб стоїть,
А під тим дубочком
Партизан лежить.

Він лежить, не чує,
Він неначе спить,
Золоті кучері
Вітер шелестить.

Над тим партизаном
Матуся стоїть,
Слезами ридає,
З сином говорить.

Як ти був маленький,
Батько воював,
Він за Україну,
Голову поклав.

Я вдовою стала!
П’ятеро синів...
Ти був наймолодший,
Сину мій, Андрій.

Я тебе ховала,
Я тя берегла,
А тепер могила
Тут буде твоя.