Свіча горить рожевим світлом,
Зорі за ґратами світять,
За дверми чути, вартовії
Машини глухо стукотять.

Один в’язень був наймолодший,
Схилив він голову на грудь.
Він бідний плаче і ридає,
Чогось не може він заснуть.

Глядить без грати у віконце,
А там в горах доріжка йде,
А тов доріжков йде дівчина,
Чогось до мене не прийде.

Прийди, дівчино, на хвилину,
Прийди, дівчино, хоч на дві,
Забилось серце у неволі,
У тій проклятій мнов тюрмі.

Тюрма, тюрма, велике слово,
Для всіх велика і страшна,
Тільки для мене не страшная,
Давно з тюрмою спізнався я.

На щось мя, мамо, породила,
На щось мя, мамо, сповила?
Судьба, нещастя і недоля
Також мене уповила.