Скажи мені, моя матусю,
Що я не є уже твій син.
Як був малий, то ти жаліла,
А як підріс, кати взяли.

Не було сили боронитись,
Не було сили, бо стара.
Кати злетіли, мов ті круки,
І закували юнака.

Привели його на команду,
Старий чекіста запитав:
"Признайсь, признайсь, націоналісте,
З ким ти два роки воював".

– Ви мене бийте, хоч забийте,
Я вам нічого не скажу
Про своїх вірних товаришів.
Я свою голову зложу.

Зчорніло тіло від кайданів.
Зчорніли руки від ланцюгів.
Забряжчав я кайданами,
Коли промовили мені.

Як зійде сонце, буде видно,
Побачить сина у сльозах,
Побачить сина Україна
Закованого в кайданах.