Рано-вранці під тюрмою
Якась жінка стояла.
А то мати своїй доні
Передачу принесла.

– Прошу прийнять передачу,
Бо піде вона у путь,
Може, нині, може, завтра
На Сибір її зашлють.

– Прошу, прийміть передачу,
Бо так люди говорять,
Що по тюрмах заключених
Б’ють і голодом морять.

Ключник каже: – Не зашлють
Твою дочку на Сибір,
Твою дочку вчора ввечір
Засудили на розстріл...

Стара мати як почула –
Передача впала з рук,
А з очей червона кровця
Потекла слізьми на грудь.