Покидаю я рідну Україну,
Покидаю я рідную мать,
А сам піду, нещасний хлопчина,
Аж десь там на позицію страждать.

І дадуть ми тяженького кріса
І наказ – ворогів побідить,
І прийдеться мені, молодому,
Аж десь там головою наложить.

Відірве мені руку або ногу,
І на марах мене понесуть,
І за тії страждання і муки
Хрест дубовий на грудях положуть.

І останеться в полі могила,
А над нею – лиш зорі ясні,
А дівчина моя чорнобрива
Буде плакати ночі і дні.