Без рідної буди,
Мов звірі, не люди,
Бо з лісом збраталися ми,
Втоптали кордони,
Фронти й перепони
Завзяті повстанці "Орли".

По світі мандруєм,
Хоч ніг вже не чуєм,
Бо в жилах – бурлацькая кров,
Де станем – ночуєм,
Не спим, а мандруєм,
Щоб ворог на нас не найшов.

Не знаєш, де згинеш,
Де друзів покинеш,
А йдеш і смієшся, і б’єш.
В кривавому танці
Гуляють повстанці –
За ними заграва пожеж.

Як полем, так лісом,
З надійнішим крісом,
Мандруєм по ріднім краю:
Літають орлята,
Додзьобують ката,
Будують державу свою!