Ой наступила та чорна хмара
На козацький край...
Ой то не хмара – вража навала
Йшла в наш тихий рай.

Зайди-чекісти, хижі нацисти,
Ще й нещасний лях
Від хліба-солі, рідної волі
Йшли нас визволять.

Ворог грабує, палить, мордує
І в ясир веде...
Хто Вкраїну проти руїни
В бій нас поведе?

"Ой не журися, рідная мати,
Ще нам не кінець!" –
За рідну волю кличе до бою
Бульба-Боровець.

Ми ще розвієм чорнії хмари,
Безпросвітну ніч:
Вся наша сила, наша надія –
Це Поліська Січ!

Ой загриміли визвольні громи,
З ночі стався день –
Це Тарас Бульба, батько-отаман
Січ у бій веде.

Ой не забудуть рейхскомісари,
Ні політруки,
Як за свободу свого народу
Йшли поліщуки.

Ой не загине вічная слава
Про нашу УПА!
Рухне навіки вража комуна –
Червона Москва.

Ой не забудьте нашої Січі,
Німці і москалі!
Ми ще поставим жовто-блакитний
На самім Кремлі!