Не одна вже хмара
І синя, і чорна
Сонце заступила, гей!
Не одна навала
Жорстка та хижа
Вкраїну вкривала.

Не було й не буде
Звік такої хмари,
Щоб сонце згасила, гей!
Не було й не буде
Навали такої,
Щоб нас задушила.

Хлопці, в бій готуйтесь!
3 усіх боків ворог
Навалою суне, гей!
Яхторів, Словіта –
Повні, босярами
Кишать Луні й Унів!

Бурлаків, Полтавців,
Сотні Коси й Довбні,
Славних Сіроманців гей
Веде Яструб смілий
За святеє діло
Проти голодранців.

Тріскіт кулеметів,
Гук гранатометів,
"Слава!", матюкання, гей
Поранених крики,
Гуркіт танків дикий –
Доночі із рана.

Відступаєм в Пнятин...
Нічка – рідна мати,
Захисти повстанців, гей!
Відійшли, спочили...
Знову обступили
Вороги уранці.

Суне знов голота:
Танки і піхота
Кругом наступають, гей!
Яструб – сам на танки:
Горять їх останки,
Босярі втікають.

Вночі відв’язались,
3 "перстеня" прорвались
І "питай, як звали", гей!
Босярі порожнє
Місце у обвалі
До ранку тримали!

З двох сторін уранці –
"Вперьод" на повстанців
З усієї сили, гей!
І півдня стрілились,
Поки догадались –
Самі себе били!