Ми смілі воїни, суворі,
Наш батько – гнів, а мати – месть,
Брати ми грому і просторів,
Борці за волю, славу й честь.

Сміються ватри – юний регіт,
Співає думу Чорний ліс.
Душа повстанців – славний Грегіт
Цілує, пестить вірний кріс.

Голублять сосни, мов дівчата,
До бою серце грає марш.
Рої залізні все на чатах,
Різун із нами – лицар наш.

Чатуй, катюго, на заставах –
Ми йдем на зустріч вже тобі!
Готові, друзі: – Слава! Слава!
– Лунає гімн, клекоче бій.

За тебе, рідна Україно,
За кров святу твоїх дітей.
На суд покличемо руїни
І встане вільний Прометей.