Летіла зозуля горами-долами:
Там кровця лилася, аж плила річками.

Хоч кров проливали, та не змарнували.
Вони тою кров’ю волю здобували.

Лежить поранений, аж ліжком колише:
"Проси, сестро, Бога... Може, брат напише.

Як лист прочитаєш, та не кажи мені,
Що рочок минає, як брат лежить в ямі".