Дівчино, голубко, присядь біля мене,
Хай тебе пригорну ще раз,
Нехай поцілую, обнявши востаннє,
Бо, може, заплачеш по нас?

Бо вже відходжу я на Волинь з друзями,
Всіх нас туди кличе наказ,
Щоб в УПА боротись за волю Вкраїни,
До зброї там кличуть всіх нас.

На горі – могила, тризуб ввесь – в прапорах,
А хрест березовий – в квітках,
Три лави повстанців в тім гробу героїв
Присягу складають всі враз.

А дзвони в дзвіниці все грають, як сурми,
Присягу повстанську несуть
Від гір Кавказу до срібного Сяну.
Це марші бойові на путь.

Упала команда – тверда і рішуча:
"До зброї, повстанці, вперед!"
А сонце криваво понад гору знялось,
Сніжок шляхи стелить на схід.

Від’їхали друзі, по селах затихло,
Вертають дівчата до хат,
Повстанськую пісню лиш вітер доносить:
"З весною ми вернем до вас".