Вставай-вставай | (2)
не час тепер на сон.
Мов рана рідний край, мов зойк оден і стон.

Приспів:
Вставай-вставай-вставай, не час тепер на сон.
Мов рана рідний край, мов зойк оден і стон.

Завзялась вража xлань, щоб люд з землі змести,
Куди лиш не поглянь – хрести-xрести-xрести.

Біліє в полі кість, і червониться кров,
І веселиться злість, і сльози ллє любов.

Бездомний чоловік іде в незнаний світ,
А скільки там калік, а скільки там сиріт.

День темний від димів, ніч ясна від вогнів.
А скільки вже тиx днів і ночей у вогні.