Весняний раночок легесенький вітер,
Здалека він дише - ген, ген...
Спить нарід спокійно, знесилений працею,
Собаки звіщають злий день.

Здалека почули гудіння машини,
Що везли незнаних катів -
Забрали родини... жаль серце стискає,
Що вже не побачиш братів.

Прощались родини з своїми хатами,
Де жили весело вони -
На старість недоля забирає (і)з хати -
Везе у далекі Сибіри:

Де сильні морози, де вітер лиш свище,
Де гине український люд.
Всесильний наш Боже, зніми з нас окови
І дай нам заплату за труд.

Звільни батьківщину з червоного пекла,
Із кігтів проклятих катів -
Бо вже час приходить скинути кайдани
Із наших закутих братів.

Затих соловейко, затихла зозуля,
Земля ся здригнула уся
Як сльози невинних річкою спливали
Малесеньким дітям з лиця.