Там у лісі зелені смереки
І стоять віковічні дуби,
Тихим сном сплять молоді повстанці,
Тільки місяць їм світить згори.

Вони сплять і солодкий сон сниться,
Що з коханими йдуть під вінцем,
А тим часом вороги крадуться,
Окружають залізним кільцем.

Сниться, що тихо музика грає,
Що співають весільних пісень –
То вороги в них кулі пускають,
І над лісом витає вже день.

І схопились повстанці на ноги,
І до бою взялися вони,
Тільки сили були в них не рівні,
І усі в тім бою полягли.

А вмираючи хлопці сказали
Дорогі і прощальні слова:
Ми вмираєм за нашу Вкраїну,
Щоби вільною була вона!