Там над містом Львовом
Чорна хмара наступає,
Там двох синів України
Страшна судьба чекає.

Один син України –
То Данилишин Дмитро,
Боровся за Україну,
За вкраїнське добро.

Другий син України –
То був Білас Василь,
Боровся за Україну,
Хоть був ще молодий.

Боролися соколи,
Боролися оба,
Хотіли визволити
Вкраїну із ярма.

Між ними ще був зрадник,
Мотика називався,
Він побоявся смерті
І ляхам всьо признався.

Засвіти, мати, свічку,
Нехай ни догорає,
Перекажіть до дівчини,
Нехай ни обмовляє.

У полі дві могили,
Один лиш хрест біліє,
Пропала, дівчинонько,
Уся твоя надія...