Полину, полину
У гай по калину,
Там молодий повстанець |
Згадував дівчину. | (2)

Згадував дівчину
І матір стареньку,
Згадував він друзів, |
Друзів молоденьких. | (2)

Чи знаєш, дівчино,
Як ми розмовляли,
Закувала зозуля |
Нам над головами. | (2)

А ми тої ночі
Дістали команду,
Щоби роззброїти |
Ворожую банду. | (2)

А тую команду
Повів повстанець,
Що в чорному лісі |
Був тяжко ранений. | (2)

А кріс йому – батько,
А граната – мати,
А сирая земленька |
Заступає хату. | (2)

Полину, полину
У гай по калину,
Там молодий повстанець |
Згадував дівчину. | (2)