Осінні квіти вже зійшли
Морозними вітрами,
Як посіпаки нас вели,
Глузуючи над нами.

Приспів:
Ой тямлю, тямлю я той час, |
Ти плакала за мною, |
І на прощання раз у раз | (2)
Махала хустиною. |

Ой не шалійте вороги,
Бо сміх вуста вам скрутить.
Нас не лякають ланцюги
І дух наш не помутять.

Приспів:
Ой тямлю, тямлю я той час, |
Коли село горіло. |
І чути було плач дітей, | (2)
Матерів серце мліло. |

А Гонти мстивий дух зове
З уманської різниці.
Він нашу славу підійме
З глибокої в'язниці.

Приспів:
Тоді настане страшний суд, |
І зацвіте руїна. |
В огні і крові, в боротьбі | (2)
Воскресне Україна. |