Чи чуєш ти друже мій милий,
Чи чуєш той брязкіт кайдан.
Як нарід по тюрмах наш бідує,
А скільки терпіння і ран.

Чи бачиш жита половіють —
Ти сієш воно не твоє.
А ворог проклятий забирає
І працю ту нашу клює.

Вдень воріг до тебе сміється,
А вночі кайдани клює.
Чи бачиш жита половіють
Ти сієш воно не твоє.

Чи бачиш Дніпро висихає
Карпати шуміти стають.
Зозульки по деревах сідають
Недолю Україні кують.

Як були ми дітьми ще малими,
То в серці сказали собі —
Для тебе живемо, Україно,
Щоб волю здобути тобі.

Не тішся вороже проклятий,
Що буде Україна твоя.
Ще прийде той час, та хвилина,
Ще прийде заплата твоя.

Ще прийде той час, та година,
Ще прийдуть розплатнії дні,
Що блиснуть по всій Україні,
Що блиснуть повстання страшні.