FЦю GпісFmню приCніс нам старий вітруган,
FВ оGдноFmму з далеких морів,
FЇї наGспіFmвав моCлодий капітан,
FВ оGдноFму з далеких портів.

Співали її в морі і на землі
І час свій сповільнював біг
І той хто хоч раз міг почути її,
Забути ніколи не зміг

Коли корабель відправлявся в моря
Вітрила напнувши свої
Матросам здавалось що навіть земля
тихенько співала її

У морі їм шторм всі вітрила порвав
Нептун забирав моряків
Та навіть коли корабель потопав
Матроси співали її

Давно вже нема капітана. То й що?
Десь спить він в обіймах морів
Та іноді людям здавалося що