Черемха зелена висока,
Красується в білій фаті,
Своїм ароматом чарує
Навкруги дерева усі.

А дуб кучерявий влюбився,
Той дуб молодий не пеньок.
Хоч жінку та дітей має
Та шукає ще коханок.

Обласкала черемха дуба,
Зелень його общипала
Та й ясеня в полі зустріла
І його вона покохала.

А ясен високий влюбився,
Ясен молодий не пеньок.
Хоч жінку та дітей має
Та шукає ще коханок.

Черемха ясеня покохала,
Машину, хату забрала.
Знайшла собі клена старого
Та й заміж вийшла за нього.

А клен як старий грибок,
Мов той трухлявий пеньок.
Залишив жінку та діти
Та й шукає собі коханок.

Черемхо, моя ти, черемхо,
Красуєшся в білій фаті,
Скажи мені правду, черемхо,
Чому ягоди твої терпкі?..