Вперше нас Світланка тішить.
Вперше свято в домі в нас −
Принесла вона дванадцять.
В добрий час би, в добрий час!
В добрий, добрий, добрий,
Добрий, добрий, добрий,
Добрий, час!
От так диво справді,
От так диво справді – будь!
От так диво, справді диво! –
Дивувалася сама!

Всюди трійки, двійки, сімки |
І дванадцять із письма. | (2)

І Світланчине "дванадцять" –
Добре діло, річ ясна,
Пише з ранку до темна.
Де попало, що попало
Пише крейдою вона!
Довгі написи на стінах
Мило й сода не зітруть!

Ох, це вже Світланка наша |
Перевчилася, мабуть!.. | (2)