Завиває віхола, крутиться під стріхами,
Шаленіє, біситься, що не видно й місяця...
Ніби хоче силою не пустить до милої,
Милої Маріченьки в новорічну ніченьку!

Рік новий не гається, швидко наближається,
Бо йому негодонька - забавка, пригодонька!
Як же мені встигнути, наче оком мигнути,
Швидше до Маріченьки в новорічну ніченьку!

Нічка новорічная на землі царює,
Чудеса казковії щедро нам дарує,
На щасливе майбуття додає надії
І пробуджує в думках найсолодші мрії!
В нічку новорічную що хто загадає -
Те завжди і станеться, те завжди й буває!
Поєднаються серця, світ побачать діти,
Буде пісня, буде хліб, буде краще жити!

Запряжу метелицю - хай низенько стелиться,
Осідлаю віхолу - та й помчу з потіхою,
Щоби до полуночі з перстником-даруночком
Вспіти до Маріченьки в новорічну ніченьку!

Хай лютує віхола, хай гуде під стріхами -
Вспію до Маріченьки в новорічну ніченьку!